Сергій Безруков взявся за кіно для незрячих

Реальна казка для тих, хто не бачить

Сергій Безруков в це середовище презентує тифловерсию фільму Реальна казка, де він не лише зіграв головну роль Івана-дурня, але і став одним з авторів сценарію і генеральним продюсером проекту.

Сергій Безруков взявся за кіно для незрячихСергій Безруков фото: Лілія Шарловская

Незрячі і слабозрячі люди теж люблять кіно і хочуть його дивитися. Вони усі чують, але цікаво ж знать, що показують на екрані. Для цього і існує тифлоперевод – коментування візуального ряду фільму. Словами передається те, що в той або інший момент показано на екрані, але недоступно незрячому глядачеві. Робиться це тихим голосом, щоб не заважати тому, що відбувається в кадрі і не порушувати діалоги акторів. Зазвичай таким чином коментують епізоди, позбавлені звукового ряду. Тут-то і дається коментар про те, яка пора року на екрані, якого кольору небо і сукня на героїні, про все, що створює настрій і атмосферу картини. На лацкані піджака або комірці сорочки незрячого глядача закріплюється спеціальний передавач інфрачервоного випромінювання, завдяки якому він і отримує раніше недоступну інформацію.

Благодійний фонд На заклик серця Діани Гурцкой першим зробив тифлоперевод фільму для дітей Реальна казка, а безпосереднім його автором став інвалід по зору Анатолій Попко. Завжди дуже важливо притягнути такого фахівця, щоб врахувати усі нюанси при створенні аудіосупроводу. 27 лютого Сергій Безруков представить Реальну казку у Будинку кіно в Москві перед незвичайною аудиторією – незрячими і слабозрячими дітьми Москви, Підмосков’я, Іванова і Твері. Його дружина Ірина Безрукова, що зіграла у фільмі Василину Премудру, надалі хоче і сама стать тифлокомментатором.

У 2012 році розроблений проект Кіно для незрячих, так що найближчим часом ця категорія глядачів не і тільки почує, але і побачить, як мінімум 10 фільмів в рік. У США і багатьох європейських країнах тифлокомментарии до фільмів – не новина, їх навіть роблять великі компанії, випускаючи черговий фільм. У Великобританії випускається близько 300 картин в рік, розрахованих на незрячих. За радянських часів і у нас проходили покази з тифлокомментариями, що звучали прямо із залу. Першою ластівкою стала легендарна Клеопатра. А в лихі 90-і все затихло. З’явилися, правда, одиничні тифловерсии Піжмурки Балабанова і На дотик Гримова. Колись Луї Браль зробив доступним для сліпих літературу. З 1829 року, завдяки його розробкам, незрячі люди почали читати книги пальцями, і завдяки цьому мають можливість отримувати повноцінне і освіта. Кіно теж здатне зробити революцію і заповнити багато пропусків, ставши доступним тим, для кого ще нещодавно залишалося недосяжною мрією.

АРТ-новинки

Коментарі відключені.

Навігація по публікаціях