Подайте на фестиваль

Приблизно з такими словами звернулися нещодавно до широкої громадськості через ЗМІ організатори щорічного Фестивалю симфонічних оркестрів світу

У своїх проблемах вони звинуватили Міністерство культури, яке несподівано урізувало бюджет фестивалю, наміченого на середину червня. Мінкультури у відповідь позначило свою позицію: взяли до уваги думку критиків і експертів, готові виділити 10 млн рублів замість традиційних 88.

Подайте на фестивальфото: РІА Новини

Так і тягне встати на сторону у черговий раз скривдженого чиновниками мистецтва. Адже у Фестивалю симфонічних оркестрів світу солідний багаж досягнень : з 2006 року на сцені Колонного залу Будинку союзів пройшло більше 40 симфонічних концертів.

Спочатку виступи і правда отримували широкий громадський резонанс і високу експертну оцінку музичної критики. Але з роками гучні імена стали усього лише надбанням його історії. Вже декілька років під яскравий бренд в Москву приїжджають швидше екзотичні, ніж провідні колективи. У 2010 році виступали оркестри з Китаю, Кореї, Туреччини, Індії, в 2011-му – Румунії, Чехії, Польщі, в 2012-му – Куби і Колумбії, на 2013 рік передбачається(точних домовленостей за документами, представленими організаторами міністерству, поки ні) Фінський філармонічний і оркестр з оперного театру Цюріха.

Директор Департаменту держпідтримки сучасного мистецтва і народної творчості Мінкультури Софья Апфельбаум втратою первинної ідеї фестивалю і пояснює те, що відбувається: В Москві впродовж одного сезону проходить декілька концертів симфонічних колективів світового рівня, і на цьому фоні зниження якості фестивалю відразу стало помітне. Наприклад, тільки в 2012 році в Москві побували Чикаго симфонічний, Оркестр Національної академії Санта Чечилия, Лондонський філармонічний, Оркестр де Пари і інші. Симфонічні програми фестивалів імені М. Ростроповича, проекти В. Спивакова, В. Гергиева, Ю. Башмета, Д. Мацуева просто дублюють ідею фестивалю, а по наповненню набагато перевершують запрошувані ним колективи і репертуар останніх років. Плюс, завдяки ефективному менеджменту, усі ці проекти вимагають набагато меншої підтримки бюджету, чим фінансування Фестивалю симфонічних оркестрів світу. До того ж однією з умов установи фестивалю була участь оркестрів з регіонів Росії. Але усі російські колективи приїжджали в Москву за свій рахунок.

Можливо, чиновники чогось не розуміють? Неправильно розставляють пріоритети?

Цей фестиваль позиціонує себе як огляд кращих симфонічних оркестрів світу. Але усі ми прекрасно знаємо, що кращі оркестри не знаходяться ні в Туреччині, ні в Гонконзі, а саме вони приїжджали на форум. Тому я бачу явну невідповідність назви – якості, – висловив свою точку зору Володимир Спиваков. Національний філармонічний оркестр Росії брав участь у фестивалі один раз, причому саме в той рік організатори зробили дуже правильну річ – запросили талановитих дітей, які грали з хорошими диригентами. І ці диригенти мені потім дзвонили і писали листи, що вони уражені і щасливі, що в Росії є такі таланти. Але це було усього лише один раз за усі роки існування фестивалю, – підкреслив маестро. На його думку, в нашій країні використати бюджетні кошти необхідно на підтримку вітчизняних симфонічних оркестрів. У нас прекрасні оркестри в Новосибірську, Омську, Нижньому Новгороді. Є і молодіжні оркестри хороші – оркестр Поволжя, наприклад. Для них концерти в Москві стали б колосальним стимулом. Мені здається, що в першу чергу треба було подумати про це.

Валерій Гергиев взагалі відмовився коментувати рівень фестивалю, оскільки не знайомий з його концепцією. Але, на його думку, засоби, які щорічно витрачаються на фестиваль, варто направити на підтримку і появу нових музикантів в регіонах Росії. Гергиев бачить головним пріоритетом сьогодні організацію дитячих і молодіжних музичних і хорових колективів не стільки у великих мегаполісах, а у віддалених регіонах. До речі, в створеному їм самим Пасхальному фестивалі регіональна складова продумана: щороку по 150-300 концертів, велику частину – в глибинці і на безкоштовній основі, за рахунок спонсорів.

Різноманітність думок у результаті виявилася дуже одноманітна. Фестивалю все-таки, на думку метрів, не першого рівня відмовили в стовідсотковому і безвідплатному держфінансуванні. Але ніхто не позбавляв організаторів можливості притягнути спонсорів або змінити концепцію. Виходить, вони нічого міняти не готові, а відмовлятися від федерального бюджету не хочуть. Звідси і панічні інтерв’ю, обурені статті.

Мінкультури обіцяє заощаджені засоби направити на регіони.

Втім, тут, як завжди, кожен залишиться при своїй думці: хтось порадіє, що держбюджет у результаті витратять на щось хороше, інші думатимуть, що Мінкультури у черговий раз цю саму культуру скривдило.

АРТ-новинки

Коментарі відключені.

Навігація по публікаціях