Там високо

Саша Гума

Саша Гума hодилась в 1981 р. Живе в Москві. Закінчила МПГУ.

Учасник і переможець мережевих лит.конкурсов(Лонг, шорт-листи, призові місця). Інтернет-публікації: журнал Лампа і Димар, Мережева Словесність, Артбухта.

Паперові публікації: журнал Чаю(США), Юність, Інші Люди, поетичні альманахи, журнал Лампа і Димар, перший літературний альманах Артбухти.

У шлюбі, двоє синів.

***

знову, розбуджена віршем, встаю: нуль шість – нуль три.із сумом(першим півнем), що сигналить усередині.а далі за каву з коньяком, з туманом гіркий ліс.знову розбуджена віршем! і запахом чудес.і скаже вірш: політ мій пий, і будеш ти не ельф, не мошка і не горобець, а многокрилий лев. і гіркий ліс мені підсолодить не сонячний коньяк, а рима кит і полетить, світанок-дурень і морок. кровь-с молоком і смерть-с водою з довгої підземлі. про кого мій вірш, про кого мій злий? позли ще, позли! адже злість як кава в коньяку не дасть мені сп’яніти. і ложки кістка в моїй руці обгризена до ні – до ні обгризений ранній вірш. я сплю майже знову, душа так-так, годинник тик-тик: любов, нуль семь-ноль п’ять.

***

це таке безглузде ноу-хау:

вікна зрушують брови, а я – застигла.

у думках моїх порпається доктор хаос

вітром сталевим розсвердлюючи потилицю.

у парк прилетить, заблокує мій аккаунт

між двома березами в мокрій гущі.

кукси дубів лікує літо то мохом то градом.

зИми в льоду ховають живих жаб.

безглузде ноу-хау: сумую, не каюся

зірки упускаю у воду качкам, що промерзли.

космос – моя лікарня. мій доктор – хаос.

ніч притуляється до нас своїм місячним вухом:

чи б’ється птах у березовому підребер’ї?…

пітьма-інгалятор – від проблисків задихаюся…

я обіцяю видужати і не марити

вірою у світанок і в себе.

тільки у хаос…

Там високо

так невже розлучившись, ми канемо?…

дощ і в москве і в пеклі -

час стукає каблуками об камені

нагадуючи: йду.

так невже цей фатум леліяти? -

світло у дворі і в раю

як в доміно, наші крамнички склеїв

там, високо, на краю.

Вулиця Горе, Втрати Алея

смерть на землі і під нею

час за смертю біжить, щось блея

про не женете коней.

так невже ще потрібно чіткіше

вовкові сказати відступися?

червоні: шапка, кров, небо і щічки.

АРТ-новинки

Коментарі відключені.

Навігація по публікаціях